Марина Рудницька

Я – філософ. До того ж, філософ у саму першу чергу. Це означає, що ця справа є для мене пріоритетною, і їй підкорене моє життя. Все – устрій мого побуту, моє дозвілля, особисті стосунки чи спілкування – влаштоване з огляду на мою справу так, аби максимально йти їй на користь та служити для неї натхненням.

Тому я не розумію людей, котрі ставляться до філософії як до чогось другорядного чи сприймають її у вигляді службового обов’язку, що від нього хочеться відключитися на дозвіллі. Філософія для мене у саму першу чергу завжди.

Хочу пояснити це у саму першу чергу.. Звідки взявся цей вираз.

У середині 90-их усі ми з нетерпінням чекали перекладу роботи Гайдеґґера “Буття і Час”. І ось він з’явився – російський переклад Міхайлова (Михайлов А. В., “М. Хайдеггер”, Москва, “Гнозис”) – жахливий у всіх відношеннях. Жахливий, по-перше, тому, що текст починався чомусь з §31. Тобто попередні 30 параграфів надзвичайно понятійного концентрованого гайдеґґерівського тексту перекладач випустив, певно, як неважливі:). Або такі, про які читач і так може здогадатися:)). По-друге, тому жахливий, що перекладач явно не дружив з філософськими поняттями і передавав ключові слова гайдеґґерівської думки так, як йому перше стріляло в голову. Але більш за все сподобалася передмова Міхайлова до цього перекладу, яка звучала наступним чином: “Избранные тексты немецкого философа Мартина Хайдеггера (1889-1976), которые предлагаются в этой книге читателям, собраны и переведены не для философов в самую первую очередь“:)

Переклад філософського тексту, зроблений не для філософів – це все одно, що рівняння Шредінґера, записане не для фізиків. Раз воно не для фізиків, значить, у ньому можна поміняти місцями змінні, та й не важливо, яка там похідна від функції Шредінґера, перша чи друга – все одно непосвячений читач ні бельмеса в цьому не розуміє. Так і переклад Гайдеґґера не для філософів – у ньому можна написати все що завгодно, аби було зрозуміліше широкому загалу. Але філософія – це не та галузь, для розуміння якої достатньо поверхових знань. Щоб бути філософом і розуміти філософську проблематику, треба стати високим професіоналом, присвятити цій справі багато років філософських штудій і самоосвіти.

Однак бути філософом – це не означає також просто мати вищу освіту в цій галузі. Бути філософом – значить філософськи мислити, вміти розкривати суть речей, адекватно оперувати поняттями. А цьому, на жаль, не навчишся в жодному вищому закладі. Треба багато часу, щоб склалася достатньо ґрунтовна і незалежна власна думка. Я займаюся філософією з 19 років, але першу свою серйозну роботу почала писати лише у 33. Наразі це філософське есе “Жити – значить ніби бути, що розміщене на цьому сайті. Воно має присвяту “Для філософів у саму першу чергу” – тепер ви знаєте, що це не пусті слова.

Маю ще дві роботи, написані пізніше: “Іонійці” та “Елеати”. Вони входять до великої праці “Філософія ранніх греків”, яка складатиметься з трьох частин. Ці роботи буде оприлюднено згодом.

P. S. Дуже прикольно читати цей текст 9 років по тому:). Стільки пафосу і дитячої безпосередності, що це навіть мило. Залишу без змін:))

Авторське право

Усі права на твори, опубліковані тут, застережено (див. копірайти нижче). Заборонено будь-яке комерційне тиражування творів. При цитуванні обов’язково посилання на оригінал чи сайт http://rudnytska.tk.

© М. Рудницька, Жити – значить ніби бути (свідоцтво про реєстрацію авторського права №24193).