Факти, про які хочу розповісти, захопили мене рік тому, коли я планувала свою поїздку у Флоренцію. Я хотіла приділити увагу тим місцям і подіям, котрі стосувалися Леонардо у перший його флорентійський період, щодо якого ми маємо найменше інформації. Як відомо, цей період тривав десь 15-16 років, з 1466-го, коли 14-річний Леонардо вступив до майстерні Вероккьо, і до 1482-го, коли 30-літній Леонардо з лірою від’їздить як «посланець муз» у Мілан до герцога Лодовіко Сфорца. Вдруге Леонардо повернеться у Флоренцію лише за 18 років. Є версія, що батько, нотаріус сер П’єро да Вінчі, забрав Леонардо у Флоренцію ще раніше, ніж віддав у майстерню Вероккьо, у віці приблизно 11 років, але, з позиції його творчості, не суттєво, чи так було насправді. Отже, не зважаючи на тривалість першого перебування у Флоренції у півтора десятиліття, творча спадщина Майстра, яка дійшла до нас за цей період, надзвичайно невелика.
Дійсно, у 1473 році 20-літній Леонардо отримує кваліфікацію майстра в Гільдії Святого Луки, і з цього моменту може вважатися професійним художником. Але за 10 років, до моменту відбуття у Мілан, ним створено всього кілька робіт, частина з яких не закінчена. Із значних творів це, по суті, лише «Благовіщення» (Іл. 1) і «Портрет Джиневри ді Бенчі» (Іл. 2). «Благовіщення» було написане для монастиря Сан Бартоломео в Монтеоліветто, а портрет він писав на замовлення Бернардо Бембо, посла Венеційської республіки у Флоренції. Обидві роботи мали офіційний характер і добре оплачувалися, що, вочевидь, було почесним і прибутковим для художників того часу. Саме такого роду замовлення вони і прагнули отримати. Здавалося б, блискучий початок, який обіцяв швидкий розвиток кар’єри художника. Але Леонардо за перший флорентійський період більше жодного такого замовлення не виконав [далі…]
TopUA